Телемедичне консультування як основний інструмент телемедицини
06.04.2020
Розвиток інформаційних технологій сприяє виникненню нових ефективних рішень у медицині, серед яких — телемедицина.
Телемедичне консультування є основним інструментом телемедицини, що використовується для надання вчасної та адекватної медичної допомоги пацієнту. Впровадження у практичну діяльність телемедичного консультування відбувається досить швидкими темпами і визнано економічно ефективним у багатьох країнах (особливо в країнах з великою територією і складним рельєфом — Бразилія, Аргентина, США, Японія та ін.).
Телемедичне консультування (синоніми: телеконсультування, дистанційне консультування) – процес обговорення конкретного клінічного випадку, яке здійснюється із застосуванням телемедичних технологій.
Першочерговими завданнями телемедицини в галузі забезпечення консультативної допомоги є:
- консультації «складних» пацієнтів на різних етапах надання допомоги
- екстрені консультації пацієнтів, що знаходяться у критичному стані
- консультації в процесі надання допомоги постраждалим в надзвичайних ситуаціях
- догоспітальному консультування пацієнтів для уточнення попереднього діагнозу і / або методу терапії і вирішення питання про місце і терміни майбутнього лікування.
Види телемедичних консультацій
Телемедичні консультації можуть бути:
- синхронними (в режимі реального часу, онлайн) — можуть відбуватися за допомогою відеоконференції.
- асинхронними (відкладеними або заочними).
Доцільно проводити запис телеконсультацій, у тому числі й аудіо- та відео-, а також запис параметрів медичного обладнання у визначеному порядку.
Хто може здійснювати телемедичне консультування?
Телемедичне консультування можуть здійснювати лікарі-спеціалісти, працівники кафедр вищих медичних навчальних закладів та наукових установ. До телеконсультаций можуть долучатися лікарі-консультанти з інших закладів охорони здоров’я первинного, вторинного (спеціалізованого), третинного (високоспеціалізованого) рівнів надання медичної допомоги, а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики.
Правова база
Порядок надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини визначається наказами МОЗ від 26.03.2010 р. №261 «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я» та від 19.10.2015 р. №681 «Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я».
Під час проведення телемедичного консультування застосовують уніфіковані клінічні протоколи, стандарти медичної допомоги, затверджені наказами МОЗ, вимоги законодавства, деонтологічні рекомендації щодо згоди пацієнта та права пацієнта на таємницю про стан здоров’я.
Медичні послуги з використання телемедичних технологій можна умовно розділити на дві категорії: «лікар – пацієнт» і «лікар – лікар».
Лікар — пацієнт
Поширені випадки телемедичного консультування «лікар – пацієнт»:
- первинні консультації: пацієнт звернувся без попередньо встановленого діагнозу, щоб отримати рекомендації щодо лікування або необхідності проведення попередніх обстежень до проведення очного прийому. Такий сценарій все частіше трапляється під час протиепідеміологічних обмежень, пов'язаних із коронавірусною інфекцією;
- дистанційне консультування лікарем: пацієнт вже отримав медичну допомогу очно, тому подальше його ведення, спостереження і лікування можливо в дистанційному режимі;
- "друга думка" — коли пацієнт уже отримав медичну консультацію у лікаря, але хотів би звернутися до іншого фахівця з вищою кваліфікацією, який готовий дати оцінку раніше підготовленого висновку.
Лікар — лікар
Клінічна телемедична консультація або консиліум застосовуються для вирішення питань оцінки стану здоров'я пацієнта, уточнення діагнозу, визначення прогнозу і тактики медичного обстеження і лікування, доцільність госпіталізації або медичної евакуації. Телемедичні консультації можуть проводитися одночасно більше ніж одним лікарем.
Завдання телемедичного консультування «лікар – лікар»:
1. Отримання висновку лікаря-консультанта або протоколу консиліуму лікарів з питань:
- оцінки стану здоров'я пацієнта;
- уточнення діагнозу;
- прогнозу;
- тактики медичного обстеження і лікування;
- доцільності переведення в спеціалізоване відділення або медичної евакуації.
2. Отримання висновку лікаря-консультанта за результатами проведених діагностичних досліджень.
Телемедичні технології забезпечують інтерактивний обмін інформацією в ході лікувально-діагностичного процесу, надаючи можливість обговорення всього комплексу медичних даних пацієнта. Серед таких даних можуть бути результати різноманітних досліджень (ультразвукових, рентгенографії, ендоскопії тощо).
Домашнє телеконсультування
Домашнє телеконсультування застосовується у випадку самостійного звернення пацієнта до лікаря за допомогою відеозв’язку, телефонного зв'язку. Це може бути телефонний дзвінок або звернення через Інтернет (електронною поштою, через web-сторінку тощо).
Під час домашнього телеконсультування пацієнт може передати лікарю дані, отримані за допомогою телеметрії, або надати доступ до інформації про стан свого здоров’я, збереженої на електронних носіях, а також іншу інформацію за своїм бажанням у довільній формі.
Таким чином, телемедичне консультування забезпечує єдиний стандарт якості медичної допомоги в будь-якій географічній локалізації і в будь-яких умовах.
